«Вперше» показали відвертий «Діалог зі снайпером»

«Вперше» показали відвертий «Діалог зі снайпером»

П’єсу сучасного українського драматурга Жанни Безп’ятчук презентували у луцькій бібліотеці №10 у День Героїв Небесної сотні актори-аматори

В основі сюжету – зустріч і розмова в кафе двох колишніх однокласників. Вона живе в ідеалістичному світі, де немає війни, їй боляче від одного розуміння, що когось треба вбивати. А він не просто воїн, а солдат без імені, без фото в соцмережах, він той, кого не існує, бо він – снайпер з позивним «Святий», хоча каже, що не вірить в Бога.

Цілу годину затамувавши подих глядачі стежили за психологічним двобоєм молодих людей. Кожен звіряв і свою власну позицію, і невтішні сьози заступали погляд. Був у залі і брат Героя Небесної сотні Василя Мойсея – отець Роман.

Снайпера зіграв Юрій Дмитрук, його подругу – Ольга Трохачова, а музиканта навіть не грав, а прожив, як він уміє, на сцені наш волинський бард Микола Більшевич. Всі вони – дебютанти.

Як журналістка ВВС, Жанна Безп’ятчук неодноразово бувала в гарячих точках, тому її п’єса надто правдоподібна. Драма отримала відзнаку експертної ради IV фестивалю «Тиждень актуальної п’єси», а вперше на сцені її показали луцькі актори-аматори театру з промовистою назвою «Вперше» під керівництвом Наталки Максимчук. Театру 4 роки, вони подають сучасну драматургію і виступають як театр літературних презентацій. Авторка вже побувала на прем’єрі у Луцьку і схвально сприйняла постановку лучан.

Снайпера зіграв Юрій Дмитрук, його подругу – Ольга Трохачова, а музиканта навіть не грав, а прожив, як він уміє, на сцені наш волинський бард Микола Більшевич. Всі вони – дебютанти. Розмову з героями читайте на сторінках «Волині-нової» найближчим часом, а зараз – відео і фото.

Тебе навіть немає у списках, які складають зрадники й продають їх ворогу. А це вже найостанніша межа неіснування. Ти, взагалі, існуєш?
Тебе навіть немає у списках, які складають зрадники й продають їх ворогу. А це вже найостанніша межа неіснування. Ти, взагалі, існуєш?
У цій історії головне, що ти мене шукала скрізь і що мене немає також у списках загиблих, списках мертвих, про які ти подумала, але не згадала навмисно.
У цій історії головне, що ти мене шукала скрізь і що мене немає також у списках загиблих, списках мертвих, про які ти подумала, але не згадала навмисно.

 

Бард Микола Більшевич: "Перший сніг - це ненадовго..."
Бард Микола Більшевич: “Перший сніг – це ненадовго…”

 

Марія: Я замовила за тебе чотири сорокоусти в церкві. Це рівно стільки днів, скільки ти був на війні. Снайпер: Дякую. А я замовив для тебе каву й торт.
–  Я замовила за тебе чотири сорокоусти в церкві. Це рівно стільки днів, скільки ти був на війні. – А я замовив для тебе каву й торт.

У морозяну зиму й у спекотне літо я виконую свою роботу. У мене немає часу на жаль і сумніви.
У морозяну зиму й у спекотне літо я виконую свою роботу. У мене немає часу на жаль і сумніви.
Снайпер з позивним “Святий”. Цей світ зсунувся з глузду.
Снайпер з позивним “Святий”. Цей світ зсунувся з глузду.
Тут немає заповідей ніяких, крім однієї : вбивай ворога, бо він уб’є тебе або ще гірше – твого друга.
Тут немає заповідей ніяких, крім однієї : вбивай ворога, бо він уб’є тебе або ще гірше – твого друга.
Ви очікуєте загибелі ворога, але хочете, щоб за вас це робив хтось інший?
Ви очікуєте загибелі ворога, але хочете, щоб за вас це робив хтось інший?
Уяви, відкриваються двері цієї суперзатишної, мирної кав’ярні й влітає сюди снайпер з чужого світу. І всіх кладе. Жах. Щоб цього ніколи не трапилося, я маю робити свою роботу.
Уяви, відкриваються двері цієї суперзатишної, мирної кав’ярні й влітає сюди снайпер з чужого світу. І всіх кладе. Жах. Щоб цього ніколи не трапилося, я маю робити свою роботу.
Головне – повернись із чужої ночі, із вогню, із війни.
Головне – повернись із чужої ночі, із вогню, із війни.
Головне – повернись із чужої ночі, із вогню, із війни. З золотого нещастя ворожих, ангінних дощів. Повернись так, щоб хтось цілував кожну зморшку твою, Повернись так, щоб хтось шепотів тобі слово “люблю”.
Головне – повернись із чужої ночі, із вогню, із війни. З золотого нещастя ворожих, ангінних дощів. Повернись так, щоб хтось цілував кожну зморшку твою, Повернись так, щоб хтось шепотів тобі слово “люблю”.

 

Акторам-аматорам глядачі аплодували стоячи!
Акторам-аматорам глядачі аплодували стоячи!
Волинські новини